Дуже часто трапляється, що замовник довго і прискіпливо вибирає підлогове покриття, і зовсім забуває (або змушує себе забути) про підготовку поверхні до укладання, тому шо грошей шкода. Які це вимоги і чим загрожує їх недотримання, ми зараз і розглянемо.

 Міцність стяжки повинна бути не менше 150 кгс/м. кв. Якщо не дотримуватися цієї умови, з часом під впливом точкових навантажень стяжка просто перетвориться на пісок, а над стяжкою буде тріснута нівелір маса і ями на лінолеумі (які порвуться) або ламінат, який «гуляє» на замках (які тріснуть). 

Ну, і природно відсутність раковин, тріщин і т. д.

 Досвід показує, що, на жаль, КОЖНА ДРУГА стяжка саме неміцна, "запесочена", з вибоїнами і тріщинами, хоча по телефону вона зазвичай «ідеальна». Приводится вона в пристойний стан (якщо строгою мовою - у відповідність з будівельними нормами) в кожному випадку по різному: зміцнення просоченням, розшивання і закладення тріщин, локальний ремонт ремонтною масою, наприклад Ceresit RS 88 і т. д.

Рівність стяжки

 В ДБН чітко прописані припуски по нерівності (не більше 2 мм на 2 м), і вони не даремно саме такі.

 Якщо на нерівну поверхню покласти комерційний лінолеум, то будучи притягнутим клеєм, він повністю повторить ці нерівності і на локальних перепадах буде дуже швидко зношуватися і забруднюватися. Ну і зовнішній вигляд - відповідний. Те ж саме відноситься і до ковроліну.

 Якщо на нерівну поверхню покласти ламінат або паркетну дошку, вони будуть «гуляти» на замках, які рано чи пізно тріснуть. І ЖОДНА ТОВСТА Підкладка НЕ ​​ДОПОМОЖЕ!

 Якщо на нерівну поверхню покласти килимову плитку - всі стики будуть видні.

 Зі штучним паркетом все ще цікавіше. Багато майстрів старого гарту взагалі принципово не заливають самовирівнюючу масу, а виходять на площину шліфуванням фанери і власне паркету. Ми все ж настійно рекомендуємо поверхню вирівнювати.

 Визначається рівність просто - в різних місцях приміщення кидають двометровий рівень і дивляться просвіт між ним і поверхнею. Ну, або лазерним рівнем, якщо треба складати докладну карту перепадів.

 Вирівнюють поверхню по різному - залежно від існуючої основи і вибору фінішного покриття. Десь досить підремонтувати ремонтної масою і прошліфувати, а у випадку з комерційним лінолеумом нівелюючий шар треба заливати практично завжди, а потім ще й додатково шліфувати, а якщо перепад перевищує 20 мм, то варто подумати і про стяжку, або систему на лагах. Можна набивати ОСБ плиту або фанеру, але в цьому випадку треба пам'ятати, що стики, навіть досить прошліфовані і отшпаклеванной, можуть проявитися на фінішному покритті.

Вологість основи

Вологість не повинна перевищувати 4%. Що буде, якщо ми не звернемо на це уваги?

 Лінолеум - вологонепроникний матеріал, і волозі просто не буде куди діватися. Нівелір.маса під ним просто підірве - і з'явиться чудовий хрусткий «хом'як». І не один.

 Килимові покриття на вологоЇ основі будуть просто гнити, ламінат і паркетна дошка деформуватися.

 Стяжка досягає необхідних показників за вологістю через 4-6 тижнів після улаштування в залежності від товщини, вирівнюючий шар - до тижня. Не ведіться на казки на зразок «ця стяжка робилася півроку тому, тут усе сухо». Є вологомір. Для визначення поверхневої вологості серед укладальників популярний CAISSON, в більшості випадків його достатньо. В особливих випадках використовують станції для визначення параметрів стяжки. Наприклад, таку послугу надають консультанти «Хенкель Баутехнік Україна».

 Якщо основа стикається з ґрунтом або іншими вологими поверхнями, необхідно робити гідроізоляцію. Справа недешева, але без неї - ніяк. Повірте, дуже багато неприємних випадків на практиці.

Іноді ситуація з вологою настільки сумна, що доводиться приймати рішення про фальшпідлогу або систему на лагах.

І в жодному разі - майстри самоучки дешеві тільки спочатку. Переробляти завжди дорожче і складніше.